Актуально Розслідування

Газова криза – чи міг «Нафтогаз» завчасно підготуватися до опалювального сезону

Прийдешній опалювальний сезон, може стати одним з найскладніших за останній період, як для країн Європи так і для України. Країни Європи, за рідким виключенням, мають гірші показники по заповненню підземних газових сховищ, в порівнянні з минулим роком, а Україна в відсотковому плані є найбільшим аутсайдером.

Статистика заповнення газових сховищ в Європі

Згідно даних АТ «Укртрансгаз» та «Оператора ГТС України» станом на 22.10.2021 в підземних сховищах закачано 18,5 млрд. кубометрів газу, частина якого належить резидентам (приватним компаніям) та нерезидентам (в тому числі в форматі митного складу). До 25% обсягу газу припадає на технічний об’єм,  необхідний для функціонування ПСГ і не може бути піднятий.

Причинами даної ситуації – є загальносвітовий ріст цін на сировину, що не оминув ринок газу, збільшення попиту на купівлю скрапленого газу з Катару Китаєм, що зменшило широту маневрів при закупівлі на голландській TTF біржі та найменші показники імпорту газу Російською Федерацією до Європи, за останні 4 роки.

Територією України пролягає найшвидший маршрут транзиту газу з Російської Федерації до Європи. Також в нас знаходяться найбільші в Європі, за своїм об’ємом, газові сховища, що потенційно дозволяють задовольняти потреби, як внутрішнього споживання, так і європейських контрагентів.

Російська Федерація, протягом останніх років, докладає зусиль по розвитку альтернативних шляхів газу в обхід України. Судячи з дій, «Газпром» готовий оплачувати передбачену контрактом вартість транзиту, проте фізично не здійснювати прокачку газу. Це створює ризики для України, так як унеможливлює закупівлю російського газу в Словацького оператора, шляхом «віртуального реверсу».

27 вересня був укладений довгостроковий контракт на постачання газу між російським «Газпромом» і угорською енергетичною компанією MVM, за яким постачання 4,5 млрд. кубометрів газу протягом 15 років, буде здійснюватися через газопровід «Балканський потік» та інші трубопроводи, а 1 жовтня «Газпром» перестав використовувати українську ГТС для постачання газу до Угорщини.

«Газпром» також використовує існуюче вікно можливостей для тиску на країни Європи, для щонайшвидшої сертифікації та введення в експлуатацію «Північного потоку – 2».

Повертаючись до питання забезпечення потреб держави природнім газом та підготовки до опалювального сезону, виникає резонне питання, чому маючи необхідну інфраструктуру та усвідомлюючи геополітичні ризики, НАК «Нафтогаз Україна» не підготувався завчасно до сезону.

Згідно даних «Української енергетичної біржі», відповідно до біржових котирувань, середньозважена ціна природнього газу на листопад 2021 року, вже складає майже 37 тис. грн. за тис.куб.м. Загалом середньозважена ціна тис.куб.м. природнього газу в поточному місяці складає 33,5 тис. грн, за умови передоплати вартість складає 26,2 тис. грн за тис.куб.м. При цьому, ще в вересні вартість була майже в 2 рази меншою, а в червні-липні коливалася від 8,7 до 13 тис. грн, залежно від форми оплати. Тобто, на ринку існувало вікно можливостей. До того ж, «Нафтогаз України» має в своєму підпорядкуванні компанію «Укргазвидобування» – тобто має власні можливості для видобутку природнього газу.

Рекордний стрибок цін на газ гостро відображається і на європейських ринках. Так, ціна газових місячних фючерзів на голландській TTF біржі, що являється індикативом для формування ціни на УЕБ, демонструє стабільне зростання з червня 2021 року.

Традиційними сезонними коливаннями на ринку газу є те, що ціна на блакитне паливо максимальна взимку і мінімальна влітку. Оманливим ціновим орієнтиром, для керівництва «Нафтогазу» могла бути ситуація весни-літа 2020 року, коли на фоні рекордно теплої зими 2019-2020 року та відповідно великих залишкових запасах в сховищах Європи та України, відбувся рекордний обвал ціни на голландській TTF біржі до 40 євро. Періодами на українському ринку газ торгувався для промисловості за ціною менш ніж 2500 грн за 1 тис.м.куб.

На тлі цього, призначений 29 квітня 2021 року Кабінетом міністрів України, Юрій Вітренко не квапився розпочати закупівлю газу, очікуючи на літнє зменшення ціни. При тому, ціна як на TTF так і на «Українській енергетичній біржі», демонструвала поступове зростання протягом літа 2021 року та злетіла у вересні-жовтні. Хоча зважаючи на геополітичні причини та досвід минулих років, закуповувати газ треба було в той період, що і зазвичай, не очікуючи завершення літа.

НАК «Нафтогаз України» звершив 2020 рік, зі збитком в 19 млрд. грн та залишком в 57,7 млрд. гривень на рахунках. При цьому, компанія яка отримала збитки, відзвітувалася про сплату до державного та місцевих бюджетів 141,5 млрд. гривень податків і зборів, з яких виплата майже 40 млрд. грн девідентів була здійснена в червні 2020 року, для підтримки державного бюджету, в кризовий період викликаний карантином і пандемією. Голова НАК «Нафтогаз України» пан Вітренко не міг про це не знати.

Залишкові кошти, які залишалися на рахунках НАК «Нафтогаз України» були витрачені на купівлю природнього газу в першому кварталі 2021 року. Для закупівлі газу та покриття поточних витрат, «Нафтогазу» необхідні були кошти, які компанія отримувала за рахунок продажу газу бізнесу. Проте, ця практика, була припинена головою правління НАК «Нафтогаз України» Юрієм Вітренко, що задекларував основну ціль в накопиченні газу в сховищах, а не «переписування його з одної компанії на іншу».

Втративши вікно можливостей для закупівлі влітку та не накопичивши достатній фінансовий баланс за рахунок продажу газу бізнесу, в вересні 2021, НАК «Нафтогаз України» звернувся до Кабінету міністрів України з пояснювальною запискою, в якій було аргументована потреба додаткових витрат в 123 млрд. гривень на імпорт газу.  Проте, аналізуючи ринок, можна зробити висновок, що дану проблему можна було вирішити раніше та меншою ціною, адже навіть за умови залучення коштів з державного бюджету, влітку було б достатньо до 50% меншої цифри.

Голова правління НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко стверджує, що газу вистачить для проходження опалювального сезону для населення. Проте, резонно може виникнути питання, що буде відбуватися з промисловістю, яка споживає природній газ, адже ціна на цей енергоресурс є мультиплікатором при ціноутворенні на металургійних та хімічних підприємствах.

%d bloggers like this: