Актуально Аналітика

Хто такий Тарас Козак і чому його називають людиною Медведчука

У вівторок політик Тарас Козак та група його телеканалів, яким приписують проросійську інформаційну політику, потрапили під санкції України. Розповідаємо основні факти про людину, яку звинувачують у “пропаганді в інтересах держави агресора”.

48-річний Тарас Козак (не плутати з фінансистом Тарасом Козаком, депутатом від “Голосу” в Київраді) – народний депутат від фракції “Опозиційна платформа – За життя” (ОПЗЖ).

У цю ж фракцію входить також Віктор Медведчук – колишній голова адміністрації президента Леоніда Кучми та кум президента РФ Володимира Путіна.

Козак також власник компаній, на які оформлені телеканали “112”, “ZIK” та “NewsOne”.

Від 2 лютого на п’ять років вся його медіаімперія та загалом фінансова діяльність самого Козака – під забороною. Опівночі 3 лютого канали припинили мовлення.

Податкова, митниця та зв’язки з Медведчуком
Тарас Козак народився, виріс та почав свою політичну кар’єру на Львівщині.

У 90-х роках та на початку 2000-х він працював у державній податковій адміністрації Львівської області (ДПА).

Пізніше став першим заступником голови місцевої ДПА, а очолював цей орган тоді Сергій Медведчук – брат Віктора Медведчука.


Сергій Медведчук також був головою фракції “Соціальна справедливість” у Львівській облраді, куди також входив Тарас Козак.

У 2003 році Козак очолив Західну регіональну митницю, а потім паралельно займав ще й посаду заступника голови Держмитниці. Цей пост він втратив після Помаранчевої революції у 2005 році.

Але вже у 2007 році, коли прем’єр-міністром знову став Віктор Янукович, Козака повернули на посаду заступника голови Держмитниці. Ще й заднім числом – з 17 січня 2005 року. У Держмитниці він працював до 2010 року, в тому числі за другого прем’єрства Юлії Тимошенко.

Тодішній президент Віктор Ющенко у 2008 році згадував Козака у листі до Тимошенко, звинувачуючи її в неналежній кадровій політиці, зв’язках з Медведчуком та його політсилою СДПУ(о).

Від Опоблоку до ОПЗЖ
Довго у великій політиці Тарас Козак не світився. Але після Євромайдану він повернувся в стрій.

У 2014 році Козак пройшов в парламент від партії “Опозиційний блок”, яку сформували колишні члени Партії регіонів. А на виборах у 2019-му балотувався вже від ОПЗЖ – партії, яка утворилася шляхом злиття “Українського вибору” Віктора Медведчука та “За життя” Вадима Рабіновича.

І Медведчук, і Козак тепер члени однієї фракції.

ОПЗЖ виступає за примирення з Росією. У 2020 році Медведчук та Рабінович їздили в Москву та брали участь у засіданнях Держдуми РФ.

Після цього Офіс генпрокурора відкрив кримінальне провадження про державну зраду.

Канали і скандальна власність
Незадовго до переобрання в Раду Козак несподівано почав скуповувати великі українські інформаційні телеканали.

Восени 2018 року він купив канал Євгена Мураєва NewsOne, у грудні – “112 Україна”, а в червні 2019-го поповнив свою колекцію телеканалом Zik.

Тоді з каналу звільнилося багато відомих журналістів на знак протесту проти нового власника. Вони переконували, що Козак – лише прикриття і справжнім власником стане Медведчук.

“Офіційно – телеканал ZIK тепер належить Медведчуку. А я завтра видаю в ефір останній випуск тижневика “Деталі” і йду шукати роботу”, – заявляв, зокрема, журналіст Роман Недзельський.

Влітку 2019 року телеканал NewsOne спробував провести телеміст з російським державним мовником “Росія 1”. Телеміст так і не відбувся через гостру реакцію суспільства.

Тоді СБУ напряму говорила про можливість введення санкцій щодо NewsOne і “112 Україна” – “для недопущення реалізації країною-агресором антиукраїнської інформаційної кампанії”.

Блокада “каналів Медведчука”. Захист України чи наступ на свободу слова
“Дешевий піар-хід”: Зеленський – про телеміст, Медведчука і розмову з Путіним
Ім’я Козака фігурувало також одразу в кількох гучних журналістських розслідуваннях, які приписували сумнівну власність йому та іншим людям з оточення Медведчука.

Йшлося, зокрема, про мережу заправок і нафтопровід “Прикарпатзахідтранс”, які через українські санкції росіянам довелося продати.

За інформацією видання “Проект”, Козак разом з Медведчуком можуть бути одними з кінцевих бенефіціарів нафтовидобувного бізнесу в Росії.

Приписували Козаку також те, що начебто компанії з його орбіти під виглядом вугілля з ПАР продавали антрацит з окупованого Донбасу.

Зокрема Українська правда та ZN.UA з посиланням на свої джерела повідомили, що саме продаж вугілля став приводом для введення санкцій щодо Козака. На думку спецслужб, така “діяльність” підпадає під визначення “фінансування тероризму”.

Сам Козак звинувачення щодо сумнівної власності не коментував, обмежившись звинуваченнями на адресу влади в утисках свободи слова і боротьбі з опозицією.

“Я вважаю такі дії РНБО політичною розправою з боку президента Зеленського. Президент просто розлючений через обвал рейтингу його політичної сили”, – заявив Козак.

Сергій Медведчук також був головою фракції “Соціальна справедливість” у Львівській облраді, куди також входив Тарас Козак.

У 2003 році Козак очолив Західну регіональну митницю, а потім паралельно займав ще й посаду заступника голови Держмитниці. Цей пост він втратив після Помаранчевої революції у 2005 році.

Але вже у 2007 році, коли прем’єр-міністром знову став Віктор Янукович, Козака повернули на посаду заступника голови Держмитниці. Ще й заднім числом – з 17 січня 2005 року. У Держмитниці він працював до 2010 року, в тому числі за другого прем’єрства Юлії Тимошенко.

Тодішній президент Віктор Ющенко у 2008 році згадував Козака у листі до Тимошенко, звинувачуючи її в неналежній кадровій політиці, зв’язках з Медведчуком та його політсилою СДПУ(о).

Від Опоблоку до ОПЗЖ
Довго у великій політиці Тарас Козак не світився. Але після Євромайдану він повернувся в стрій.

У 2014 році Козак пройшов в парламент від партії “Опозиційний блок”, яку сформували колишні члени Партії регіонів. А на виборах у 2019-му балотувався вже від ОПЗЖ – партії, яка утворилася шляхом злиття “Українського вибору” Віктора Медведчука та “За життя” Вадима Рабіновича.

І Медведчук, і Козак тепер члени однієї фракції.

ОПЗЖ виступає за примирення з Росією. У 2020 році Медведчук та Рабінович їздили в Москву та брали участь у засіданнях Держдуми РФ.

Після цього Офіс генпрокурора відкрив кримінальне провадження про державну зраду.

Канали і скандальна власність
Незадовго до переобрання в Раду Козак несподівано почав скуповувати великі українські інформаційні телеканали.

Восени 2018 року він купив канал Євгена Мураєва NewsOne, у грудні – “112 Україна”, а в червні 2019-го поповнив свою колекцію телеканалом Zik.

Тоді з каналу звільнилося багато відомих журналістів на знак протесту проти нового власника. Вони переконували, що Козак – лише прикриття і справжнім власником стане Медведчук.

“Офіційно – телеканал ZIK тепер належить Медведчуку. А я завтра видаю в ефір останній випуск тижневика “Деталі” і йду шукати роботу”, – заявляв, зокрема, журналіст Роман Недзельський.

Влітку 2019 року телеканал NewsOne спробував провести телеміст з російським державним мовником “Росія 1”. Телеміст так і не відбувся через гостру реакцію суспільства.

Тоді СБУ напряму говорила про можливість введення санкцій щодо NewsOne і “112 Україна” – “для недопущення реалізації країною-агресором антиукраїнської інформаційної кампанії”.

Ім’я Козака фігурувало також одразу в кількох гучних журналістських розслідуваннях, які приписували сумнівну власність йому та іншим людям з оточення Медведчука.

Йшлося, зокрема, про мережу заправок і нафтопровід “Прикарпатзахідтранс”, які через українські санкції росіянам довелося продати.

За інформацією видання “Проект”, Козак разом з Медведчуком можуть бути одними з кінцевих бенефіціарів нафтовидобувного бізнесу в Росії.

Приписували Козаку також те, що начебто компанії з його орбіти під виглядом вугілля з ПАР продавали антрацит з окупованого Донбасу.

Зокрема Українська правда та ZN.UA з посиланням на свої джерела повідомили, що саме продаж вугілля став приводом для введення санкцій щодо Козака. На думку спецслужб, така “діяльність” підпадає під визначення “фінансування тероризму”.

Сам Козак звинувачення щодо сумнівної власності не коментував, обмежившись звинуваченнями на адресу влади в утисках свободи слова і боротьбі з опозицією.

ЗАЛИШИТЬ ВІДПОВІДЬ

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

%d bloggers like this: