Аналітика

Бюро економічної безпеки замість податкової міліції

Парламентарії підтримали законопроєкт, що передбачає створення єдиного слідчого органу, до компетенції якого буде віднесено всі фінансові (економічні) злочини в державі. Офіційна назва цього органу публічної влади — Бюро економічної безпеки (БЕБ). Розмови в політичних колах щодо створення такої інституції точаться вже не перший рік. Фактично з 2016-го ця тема постійно то виринала, то тонула в інформаційному потоці

Спочатку йшлося про Службу фінансових розслідувань (СФР) за активного просування ідеї з боку тодішнього міністра фінансів Олександра Данилюка. На противагу цьому «порошенківська рать», де ключовою була тодішня керівниця профільного комітету Верховної Ради Ніна Южаніна, намагалася створити Національне бюро фінансової безпеки (НБФБ). Зауважимо, що СФР більше відповідала вимогам часу і законодавству, ніж НБФБ. Типово соратники Петра Олексійовича пропонували вчергове порушити Конституцію України, надавши президенту України повноваження на призначення керівника відповідного слідчого органу. Згодом, перед виборчими перегонами 2019 року, тема згасла. Ніхто, крім профільних експертів, уже не згадував про потребу створити СФР, НБФБ чи якусь іншу структуру з чудернацькою абревіатурою — це суті не змінює. Слідчі Нацполіції, СБУ чи податкової міліції продовжували «кошмарити» бізнес, створюючи несприятливий інвестиційний клімат у країні. Таких випадків, засвічених публічно, можна налічити десятки, якщо не сотні.

Однак під час зустрічей з антикорупціонерами та експертами в галузі кримінальної юстиції тоді ще кандидат у президенти Володимир Зеленський брав на себе зобов’язання ліквідувати дублюючу підслідність СБУ, Нацполіції та податкової міліції. Натомість було обіцяно створити новий слідчий орган для розслідування фінансових злочинів. Але руки в Зе!Команди дійшли до цього лише на початку липня 2020 року, коли її репрезентанти зареєстрували в парламенті відповідний законопроєкт. Склад ініціаторів законодавчого нововведення неоднозначний і неоднорідний. Серед них представниця олігарха Коломойського Ольга Василевська-Смаглюк, відомий юрист із надто дивною позицією Данило Гетманцев, колишній радник міністра інфраструктури Андрій Мотовиловець, економіст Мар’ян Заблоцький, «рекламна» бізнесвумен Юлія Діденко і ще кілька невідомих широкому загалу парламентаріїв

Метою законопроєкту ініціатори вказали ліквідацію податкової міліції, оптимізацію структури та чисельності слідчих органів, які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері економіки, усунення дублювання їх функцій. Нагадаю, що недавно, якраз перед ухваленням вищезгаданого закону, громадська організація StateWatch подала позов до Окружного адміністративного суду міста Києва (ОАСК) з вимогою ліквідувати податкову міліцію. Але цим організація, де я є співзасновником, не обмежилася. Фактично ми намагалися врегулювати моменти політичної доцільності при ухваленні рішень щодо продовження функціонування органу правопорядку (податкової міліції. — О.Л.), який не мав на це жодних підстав. І буквально через кілька днів після подачі нашого позову парламент ухвалює законопроєкт, яким реалізовується те, чого ми вимагали у позові.

Проте повернемося до ухваленого закону про БЕБ. Ключове в цьому документі стосується створення органу публічної влади, який здійснюватиме діяльність у сфері запобігання, попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття злочинів, віднесених законом до його підслідності. Загалом правильна мета і досить чіткий меседж — дублювання підслідності у різних органів більше не буде. Все зосередиться виключно в рамках розслідувань БЕБ.

Якщо говорити про основні положення законопроєкту, то за організаційно-правовою формою Бюро стане центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовуватиме і координуватиме Кабмін. При цьому організаційна структура визначатиметься директором Бюро, а гранична чисельність усіх підрозділів становитиме 4 тисячі осіб. Нагадаю, що кількість податкових міліціянтів варіюється в межах зазначеної кількості «професіоналів». Але, зважаючи на типовий підхід при створенні нових органів публічної влади, навантаження на державний бюджет лише зросте. Зарплати співробітників нових інституцій значно збільшується порівняно із зарплатами їхніх колег у старих органах. Навіщо керівництву БЕБ такий грандіозний штат, залишається невідомим. Склалося враження, що цифру взяли зі стелі або… просто збираються інкорпорувати податкових міліціянтів у новостворений слідчий орган.

У свою чергу, на Банковій нарешті зрозуміли, що безкінечно порушувати Конституцію України не варто. Тому директор Бюро призначатиметься Кабміном за поданням прем’єра після пропозиції конкурсної комісії. Звільняти очільника Бюро буде знову ж таки уряд за поданням прем’єра. Хоч би тут ніхто не вдарився головою, «читаючи молитву» про політичну доцільність, замість орієнтуватися на Конституцію.

Конкурсна комісія, яка обиратиме директора БЕБ, складатиметься з дев’яти осіб — по три кандидатури від Ради національної безпеки і оборони, Верховної Ради, Кабміну. Ця комісія стане повноважною у разі призначення шести осіб. Рішення, ухвалені нею, вважатимуться прийнятими за наявності не менш як п’яти голосів. Жодних міжнародників чи реальних представників громадського сектору, на мою думку, там не буде. Більш того, для прем’єра створюється широченна дискреція у вигляді відбору комісією відразу трьох кандидатів на посаду директора. Саме такий список подається очільнику уряду, який обиратиме з них одну особу та вноситиме її на затвердження Кабміну.

Також зацікавила одна з підстав для звільнення директора БЕБ — це визнання Кабміном його роботи незадовільною на основі звіту. Фактично це «прив’язує» Бюро до Кабміну, де частина міністрів представляють не народ України, а окремі фінансово-промислові групи (ФПГ) та олігархів. Як наслідок, директор раз на рік перебуватиме у підвішеному стані, коли потрібно буде затвердити звіт про діяльність БЕБ. Це точно суперечить незалежності та аполітичності нового слідчого органу, в компетенції якого перебуватимуть усі фінансові злочини, включаючи зловживання з боку ФПГ і найзаможніших українців.

Далі про участь «третього сектору» в діяльності Бюро. Згідно із законом, Рада громадського контролю складатиметься з 15 осіб. Положення про їхню діяльність затверджує Кабмін. Наразі, після цілого переліку створених органів, вище керівництво держави намагається усунути активістів від будь-якого контролю за органами публічної влади, лише створюючи ілюзію такого нагляду.

Стосовно ліквідації податкової міліції та безпосередньої роботи БЕБ, то матеріали кримінального провадження, що стануть підслідні Бюро, впродовж двох місяців з дня початку його діяльності мають вручити прокурору для подальшої передачі новоствореному органу. У свою чергу, матеріали оперативно-розшукової діяльності (ОРД), що здійснювалася податковими міліціянтами, або мають бути закриті, або за ними повинні відкрити кримінальні провадження. Відкриття нових ОРД заборонено.

Тепер про важливі нюанси, що так порадували представників громадського сектору. Службу безпеки України нарешті позбавили права розслідувати корупційні злочини і кримінальні правопорушення в сфері економіки, прибравши відповідні положення в законах України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», «Про Службу безпеки України», «Про національну безпеку України», «Про загальну структуру і чисельність СБУ», «Про оперативно-розшукову діяльність». Це дійсно позитивний момент. Але варто зауважити, що СБУ потрібно взагалі трансформувати у класичну спецслужбу, зосереджену на контррозвідці та боротьбі з тероризмом. Вже не раз писали про це на шпальтах нашого видання. Окрім цього, передбачені законом про ОРД повноваження стосовно злочинів, підслідних у майбутньому БЕБ, надаються виключно цьому Бюро.

Загалом цей крок стосовно ухвалення згаданого законопроєкту оцінюємо більш позитивно, ніж негативно. Зрештою, періодичні «кордебалети» СБУ, Нацполіції і податкової міліції надто «потужно» позначаються на бізнес-активності. В одному з останніх меморандумів з Міжнародним валютним фондом чітко вказано необхідність створити такий слідчий орган, як Бюро економічної безпеки. Але справа в іншому, а саме: в імплементації норм ухваленого закону. Як можна було спостерігати, Банкова завжди намагається протягнути свого репрезентанта на посаду очільника будь-якого новоствореного органу. Припустилися помилки лише стосовно директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника, з яким «щиро» боролися як члени команди Петра Порошенка, так і оточення нинішнього гаранта Конституції Володимира Зеленського. Перший і ключовий крок, за яким можна буде оцінити доброчесність офісу президента, стосуватиметься призначення членів конкурсної комісії, що обиратиме голову БЕБ.

Зе команда, рік погравшись у відкритість і демократію, затягнула на своїй шиї зашморг консервативності у вигляді довіри виключно до «своїх». Нехай ця особа не має професійних якостей (кейс із генпрокуроркою Венедіктовою), стратегічного бачення (випадок з Національним агентством з повернення активів), а також можливостей для реалізації поставлених цілей (кейс з вічно тимчасовими керівниками ДБР, які займаються політичною помстою опонентам Зеленського), аби лише дослухалася до Банкової та не грала у свою гру. Більше і з аргументами ми вже про це писали. Саме такий підхід проповідує ключовий «помічник» глави держави і водночас очільник офісу президента Андрій Єрмак. Роль Олександра Матросова, який своєю потужною фігурою прикриває «дзот» Володимира Зеленського від критики, відіграючи роль блискавичника. Про це також згадувалося не раз. Однак такий підхід ніяк не позначається на перебігу реформування кримінальної юстиції. Навіть більше, фактично гальмує його.

Загалом маємо зауважити, що всі вищеперелічені політичні процеси не позначаються позитивно на якості роботи органів публічної влади, які мають розслідувати ті чи інші злочини. Навпаки, небажання або прямий умисел у блокуванні розслідувань за резонансними справами, включаючи корупційні кейси, підштовхують до думки, що керівництво БЕБ має обов’язково бути лояльним до Зе!Команди. Тут уже не згадуватиму про відсутність будь-якого руху у реформуванні судової гілки влади, де чомусь ключову роль відіграє суд першої інстанції під назвою Окружний адміністративний суд міста Києва, керівництво якого детективи Національного антикорупційного бюро України підозрюють у злочинах із захоплення влади через неконституційні механізми. ОАСК використовують задля блокування розслідувань НАБУ і задоволення «політичних» забаганок Банкової. Але про це в деталях іншим разом.

Окрім цього, реформування слідчих органів і прокуратури по факту немає. Так звані спроби Зе-реформ є лише шпателем — інструментом, яким намагаються замазати «правоохоронний фасад» замість повноцінного капітального ремонту всієї будівлі під назвою «інститут кримінальної юстиції».

Тому що голосування за створення БЕБ жодним чином не наблизило нас до якісного функціонування слідчих органів у контексті розслідування фінансових злочинів. Якщо буде призначено підконтрольних осіб до конкурсної комісії, що обиратиме директора, надалі будь-яка боротьба за аполітичність БЕБ нагадуватиме «гру з нульовою сумою». Але цей процес стосуватиметься лише західних партнерів і громадськості. Банкова, призначивши своїх репрезентантів через РНБО, Кабмін і Верховну Раду, протягуватиме «свого на 200%» директора Бюро. Далі буде створено конкурсні комісії за наказом підконтрольного директора Бюро задля відбору «потрібних» слідчих і державних службовців до центрального апарату і територіальних управлінь. Таку історію я спостерігав 2018 року, коли запускали Державне бюро розслідувань. Там і фейкові конкурси до територіальних управлінь, і проведення відбору у «підконтрольних» приміщеннях, і подібні зловживання. Нагадаю, створення ДБР тривало по факту чотири роки після ухвалення профільного закону. Тому немає сумнівів стосовно подібного тренду в найближчому майбутньому. Бюро економічної безпеки можуть юридично створити 2021 року. Але фактично воно якщо і запрацює, то не раніше середини 2022-го. А можливо, й пізніше.

Тому з перших днів процесу відбору потенційних кандидатів до конкурсної комісії, що обиратиме директора БЕБ, треба його контролювати. Програш цього двобою майже унеможливить перемогу у війні за створення аполітичного, незалежного та ефективного в розслідуваннях фінансових (економічних) злочинів органу. Далі у разі обрання підконтрольного голови Бюро це нагадуватиме бажання атлета-аматора наздогнати на марафонській дистанції спортсмена-професіонала, відпустивши його на кілька хвилин вперед вже на початку 42-кілометрового челенджу.

Про це у своїй статті “Створити економічне Бюро – не значить що воно запрацює” повідомляє експерт Олександр Лємєнов

ЗАЛИШИТЬ ВІДПОВІДЬ

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

%d bloggers like this: