Робота однієї з найбільших державних компаній Укрзалізниця завжди викликала інтерес громадськості. От і зараз після 2014 року за повідомленнями засобів масової інформації українська залізниця нібито реформується шаленими темпами. А чи так це?

В 2016 році на посаду був призначений поляк Войцех Балчун, який керував компанією півтора роки, після чого подав у відставку. Звичайним працівникам залізниці він запам’ятався з позитивного боку, тому що саме за його правління було відчутно підвищено заробітну плату до 30%. Проте постійні конфлікти з профільним міністром інфраструктури Володимиром Омеляном змусили Балчуна піти з посади.

Наступним після Балчуна взявся очолити «Укрзалізницю» реформатор із команди Володимира Омеляна – Євген Кравцов. З 2008 року працював в юридичній компанії «Астерс» юристом, а потім партнером. У січні 2015 року перейшов в ПАТ «Укрзалізниця»: був радником гендиректора компанії, начальником департаменту реформування і корпоративного розвитку, потім в травні-листопаді 2015 року – директором з реформування, майнової і правової політики. Саме під його керівництвом був завершений процес корпоратизації «Укрзалізниці»: підготовлений і затверджений статут компанії, призначений перший склад правління, проведена держреєстрація ПАТ «Укрзалізниця».

Одним із найуспішніших проектів, яким пишається Євген Кравцов, є договір з постачання локомотивів General Electric, Проте давайте за порядком. На початку 2018 року «Українська залізниця» підписала договір з General Electric на постачання локомотивів американського виробництва на суму 1 мільярд доларів. Кошти будуть залучатися на умовах фінансового лізингу через наш «Укрексімбанк», а американський City Bank надасть гарантії. Договір підписано в обхід будь-яких тендерних торгів, локомотиви, які мають приїхати в Україну, – це дизельні машини, які, з точки зору перспектив, відходять в минуле. Дивно, що потужну угоду з американськими партнерами підписує виконуючий обов’язки керівник, адже «Українська залізниця» разом з тим бере на себе потужні фінансові зобов’язання.

Шкода, що такий «солодкий» контракт не виграв вітчизняний виробник Дніпровський електровозобудівний завод, який перебуває у державній власності. А це податки і робочі місця в Україні. На даний час даний завод уже виставлений на приватизацію.

Близько місяця тому Євген Кравцов репрезентував новий логотип компанії, аргументуючи цю дію тим, що логотип, це своєрідна точка, яка допомагає побачити зміни в компанії. Логотип буде наноситись на нові вагони, або ж ті, що пройшли капітально-відновлювальний ремонт. Проте багато хто вбачає в даній події звичайну піар-акцію і не більше.

Від нового логотипу, не стане кращим запах в славетних туалетах плацкартних вагонів. Постільна білизна, за яку ми платимо, не стане білішою й не пахне свіжістю. А, можливо, щоб зміни, які відбуваються в компанії, відчули постійні споживачі, необхідно почати з малого. Тому ще все ховається в дрібницях. Якщо пасажир платить за постільну білизну на сьогодні 30 гривень, то він сповна заслуговує на чисту і суху постіль. Але це в українських поїздах знайти подекуди дуже складно.

Цікаво, що такі дрібні питання не може вирішити багато начальників залізниці. Можливо, стоїть питання в їхній компетенції?

https://zik.ua/news/2018/11/19/nova_zaliznytsya_iz_zapahom_tualetu_v_platskarti_1450995