Бюро економічної безпеки має замінити всіх “економічних” силовиків. Головний ризик – Податкова міліція переїде під нову вивіску?
До 23 серпня Кабінет міністрів призначить директора Бюро економічної безпеки або БЕБ – нової державної структури. Вона сконцентрує на собі функції всіх силових органів, які раніше займалися злочинами в сфері економіки і фінансів.
Кабмін вибирає з трьох фіналістів, яких обрала комісія на чолі з Тимофієм Милованова. Двоє з них – Вадим Мельник та Атілла Ковча – багаторічні співробітники фіскальних органів і Податкової міліції. Третій – Василь Горбаль, відомий банкір і екс-депутат від Партії Регіонів.
Який досвід за плечима у Мельника, Ковч і Горбаля і хто з них вважається фаворитом?
Конкурс зі скандалом і бійками. Як вибирали топ-кандидатів на БЕБ
Два місяці, п’ятдесят кандидатів і скандал закінчився бійкою – конкурс на посаду директора Бюро був коротким, але насиченим подіями.
Відбір розпочався 15 червня. У списку конкурсантів було досить відомих імен: Данилюк, Горбаль, Мельник, екс-нардеп Микола Катеринчук, голова Асоціації платників податків і екс-посол Грузії Григол Катамадзе, колишній глава Госфіскальной служби Сергій Солодченко, діюча депутат Юлія Яцик.
Фіналістів відбирала конкурсна комісія з дев’яти осіб, включаючи міністра економіки Олексія Любченка, главу Мінфіну Сергія Марченка та заступника голови Офісу президента Юлію Свириденко. Очолює групу радник голови Офісу президента і глава наглядової ради Укроборонпрому Тимофій Милованов.
Відбір складався з чотирьох етапів (перевірка документів, два блоки тестування і співбесіду), вже на першому трапився скандал: з конкурсу вибув один з фаворитів – Олександр Данилюк. Його не допустили навіть до першого тестування. Формальна причина – диплом Університету Індіани Данилюка не була підтверджена українським Міністерством освіти.
Екс-міністр подав у суд (а перед цим – побився з Милованова на своєму ж дні народження) і закликав президента Володимира Зеленського ветувати конкурс.
Поки – не вийшло. Відбір завершився, комісія поклала на стіл прем’єр-міністру прізвища трьох кандидатів: Вадима Мельника, Василя Горбаля і Атілли Ковча. “Це об’єктивно найбільш сильні претенденти”, – прокоментував вибір Милованов.
Хто такі фіналісти конкурсу?
Вадим Мельник, 49 років, голова Госфіскальной служби: ветеран податкової міліції
Очоливши в грудні 2020 року Державну фіскальну службу, Мельник фактично став останнім в історії начальником Податкової міліції. Після того, як розділили на Податкову і Митницю (це було в кінці 2019 го), в структурі служби залишилися тільки податкові міліціонери. Якраз їх і має в першу чергу замінити Бюро економічної безпеки.
Чотирирічний період з 2016 по 2020 роки – єдиний час в кар’єрі Мельника, коли він не працював безпосередньо в фіскальних органах. Але був неподалік. Тоді він викладав в Університеті Сумському державному університеті.
З 2000 року Мельник встиг попрацювати у всіх інкарнація податкової міліції, яка завжди входила в структуру фіскальних органів: від Державної податкової адміністрації при президентах Кучмі і Ющенку (починав старшим слідчим в ДПА Київської області) до Міністерства доходів і зборів часів Клименко-Януковича і Госфіскальной служби під керівництвом Романа Насирова.
В кінці 2020 роки він повернувся в ГФС, очоливши її на час перед ліквідацією, яка відбудеться відразу після запуску БЕБ.
Незважаючи на статус майже ліквідованої структури, при Мельнику активізувалася. За останні півроку структура брала участь в декількох гучних справах: зокрема вона проводила серію з десятків обшуків на комунальних підприємствах Києва та Київміськадміністрації і зупиняла роботу мережі АЗС Glusco.
Мельник знайомий із заступником глави Офісу президента Олегом Татарова з часів роботи останнього в Головному слідчому управлінні МВС (2011-2014 роки). Під час співбесіди Мельник заявив, що з Татарова його об’єднують тільки робочі відносини.
Василь Горбаль, 50, член Ради НБУ, топ-банкір
Горбаль – знакова фігура для українського банківського сектора. Ще на початку 90-х він попрацював в Транскредобанку і Києво-Печерському банку. Три скликання поспіль, з 2002 по 2012 роки, був депутатом Верховної Ради, де входив до складу комітетів з питань бюджету (2002-2006) і банківської, податкової та митної політики (2006-2012). З 2002-го був членом Партії Регіонів (тоді називалася Регіони України).
Але головна історія, з якою асоціюється прізвище Горбаля, – Укргазбанк. У 1996 році він став заступником голови правління попередника Укргазу – Інтергазбанку. Тоді їм володів Ігор Бакай, народний депутат перших скликань, радник президента Кучми, в кінці 90-х – заступник міністра паливної та нафтової промисловості та перший голова НАК Нафтогаз Україна.
До початку нульових Інтергазбанк купив кілька невеликих фінустанов і перейменувався в Укргаз. Після створення НАК Нафтогаз в 1998-му, банк сконцентрувався на обслуговуванні держкорпорації, інших клієнтів у нього не було.
На початку 2000-х Бакай передав Укргаз в повне управління Горбалю – як стверджував в одному з інтерв’ю сам банкір, він отримав акції банку в якості бонусу за роботу, ставши його власником, коли Бакай втратив інтерес до банківського бізнесу.
Пізніше – коли банкір вже став депутатом – його співвласником по Укргазбанку став Олексій Омельяненко, топ-менеджер самого банку і інших бізнесів Горбаля середини нульових: Трест Київміськбуд-1 ім Завгороднього і СК Українська страхова група. Також в групу Горбаля входив невеликий Іппобанк.
У 2007 році Горбаль продав УСГ Vienna Insurance Group, а після кризи 2008 року втратив банківські активи: Укргазбанк врятувався від банкрутства завдяки націоналізації (Кабмін Юлії Тимошенко купив 94,94% акцій), Іппобанк був ліквідований в 2010-м. Разом з Укргазбанком зі сфери бізнес-інтересів Горбаля вийшли і деякі великі будівельні об’єкти, зокрема ЖК преміум-класу Diamond Hill (зараз ним володіє девелопер Вагіф Алієв) – висотка в центрі Києва, яку видно на панорамі правого берега Дніпра.
Одна з останніх серйозних політичних позицій Горбаля – робота головою Львівської ОДА в 2010 році. У 2012 він не потрапив в список Партії Регіонів на виборах до Верховної Ради і пізніше оголосив про вихід з партії. У 2013-початку 2014 був радником секретаря РНБОУ Андрія Клюєва. З 2016-му – помічником голови Закарпатської ОДА Геннадія Москаля. Також Горбаль дружить з настоятелем Києво-Печерської Лаври Петром Лебедем (владика Павло).
У 2019-20 роках Горбаль працював заступником гендиректора корпорації УКРІННМАШ.
16 вересня 2020 року Горбаль призначений членом Ради НБУ за квотою Верховної Ради. Згідно з декларацією, він до цих пір володіє міноритарними пакетами в Укргазбанку і Трест Київміськбуд-1.
Атілла Ковча, 50, прокурор Офісу Генпрокурора: фахівець по рослинах і податковий міліціонер
Ковча – один з найменш відомих кандидатів на посаду директора БЕБ. З середини 2020 року він починає працювати в Генпрокуратурі. До цього чотири роки займався захистом інтелектуальних прав в Українському інституті експертизи сортів рослин (входить в структуру Мінагрополітики).
Велика частина кар’єри Ковча пройшла в силових органах в Тернопільській області: з 1995-го по 2011 рік він був спочатку оперуповноваженим обласного МВС, потім – дослужився до заступника начальника місцевого управління Податкової міліції.
У 2011-16 роках Ковча працював в приватному секторі – на директорських посадах в компаніях Світанок і Укрспецтепло, які опосередковано пов’язані з групою компаній Укртепло. Холдингом володіє київський бізнесмен Іван Надєїн – власник ФК “Верес” (Рівне), екс-член партії УДАР, в 2010-х у нього був спільний бізнес з людьми з оточення колишнього нардепа від фракцій УДАР і Блок Петра Порошенка Артура Палатного.
Бізнес вже боїться
Що в бізнес-колах думають про конкурс? Головне побоювання – Бюро стане спадкоємцем Податкової міліції.
Результати відбору побічно підтверджують ці побоювання. Причин кілька.
Головний недолік кандидатів – вихідців із силових органів – в тому, що вони спеціалізуються саме на кримінальній стороні проблеми. “Органу будуть довіряти, якщо його очолить людина з бізнесу, у якого немає досвіду виконання вказівок влади – цієї або попередньої, – вважає Тетяна Острикова, екс-депутат від фракції Самопоміч і автор законопроекту про фінансову поліцію – аналогу БЕБ. – Він повинен знати, як працює міжнародна логістика, фінанси, ланцюжки поставки товарів, митна справа. Розбиратися в кримінальному праві можуть і заступники “.
Друге, в законопроекті про БЕБ відсутня норма про обмеження кількості співробітників податкової міліції та інших економічних силових органів, нагадує Острикова. Одна з озвучених раніше ідей – встановити для них квоту в 30%.
“БЕБ замислювався як аналітичний орган, – зазначає віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Юлія Скороход. – Якщо в ньому будуть працювати старі кадри, ситуація кардинально не зміниться”.
Третє, до процедури відбору через те, що конкурсна комісія сформована з представників Верховної Ради, Кабміну та Офісу президента. “Це саме по собі створює умови до політичної ангажованості конкурсу, – каже Острикова. – Ми пропонували, щоб у конкурсну комісію входили представники бізнесу, адвокатури, міжнародні експерти. Зараз нічого цього не було”.
